я сьогодні розмовляв із Ним по обіді
Він був чимось стурбований
і я запитав чи не трапилося бува що з коровами
яких щоранку доять янголи
щоби намастити молоком крила
ні нічого такого не сталося
була мені відповідь вкрай збайдужіла
чи прийнялися мої щепи до дерева життя
що росте біля річки
де апостоли вудять форель на джиг*
є надія сказав Він і повторив є надія
стривай та невже ж Ви знову засідали в Інтернеті
ну я ж Вас попереджав
ну скільки можна га
Ми читали поезію сказав Він
єдине цікаве що у вас там лишилось
невдовзі один провінційний поет мусить видати збірку
і Ми перерахували йому трохи віри щоби посприяти
мусиш цим зайнятися особисто
ну от знову хтось наспамив а мені робота
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Крик души : Сорняки на грядке - 4 - Сергей Сгибнев Постарайтесь же услышать…. Умоляю!
Это… ВАМ! Вы слышите? Вам нужно – «ОТПУСТИТЬ её от себя». И об этом мы тоже говорили ранее!
Вспомните! ЧТО ДЛЯ ВАС ВАЖНО? СПАСЕНИЕ (всех) или СВОЕ спокойствие?
Еще и еще раз (и не раз) исследуйте свое сердце. Что в нем? Сострадание к отцу или, все-таки, некая ревность, что это не о вас, его (отца) заботы? Будьте честны перед собой и Богом! Пока вы не "выковыряете" горький корень истины, вы не сможете отпустить ситуацию от себя, так и будете до бесконечности "пилить опилки".
