«Кто без греха – пусть первым бросит камень!»
Толпа «святых», в смущеньи, разошлась.
Не уколов, коснулся уст руками.
Одно лишь Слово, но какая власть!
Он мертвой букве противопоставил
Служенье Духа, милость превознес...
Нарушил свод гнетущих, ветхих правил.
- Я за Тобой – путем пречистых рос –
Неся свой крест – пройду, Моя Опора,
Вернувший силы, чтобы дальше жить…
Кто о венце, кто об одеждах спорит.
Но как тонка плотских деяний нить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
